14 квітня 2014

Засідання Коордради 27 березня

Шановний Арсенію Петровичу! Вільна профспілка машиністів України (ВПМУ) чудово розуміє, що критикувати дії Уряду у цей час є недоречним, а також те що, за Вашим визначенням, цей Уряд є «тимчасовим заручником», який має запровадити непопулярні заходи. Але ми вважаємо, що тимчасовість не повинна ототожнюватися з бездіяльністю, яку залізничники відчувають у діях нового керівництва Міністерства інфраструктури. Що це, валізний настрій чергового Міністра, чи гальмування старої команди, що залишилась від В Козака? Наші сподівання на відновлення принципів соціального партнерства не виправдалися. Знову, в межах Міністерства інфраструктури, як «закритий елітний клуб», було проведено засідання Громадської ради навіть без участі репрезентативних на галузевому рівні профспілок. На наші звернення та запрошення (від 18.03.14 № 016/182) до діалогу Міністерство взагалі не реагує (все так як і відбувалося при попередньому керівництві). Все це відбувається у той час, коли залізнична галузь навпаки потребує збільшення уваги від влади, бо саме наша галузь на цей час є найбільш підготовленою до проведення реформування та створення акціонерного товариства на базі Укрзалізниці. Нам не зрозуміло чому ми тільки і чуємо, що настав час для проведення реальних реформ, а реформування галузі, яка пройшла усю необхідну підготовку включаючи проведення вкрай непопулярних заходів, знову гальмується. Враховуючи, що міністерство інфраструктури не реагує на наші звернення, просимо Вас, шановний Арсенію Петровичу, розглянути наші основні пропозиції, які на нашу думку допоможуть у найближчий час стабілізувати надіну та стабільну роботу залізничного транспорту України. 1. Провести повний аудит щодо закупівель товарів та послуг, що привели до фінансових збитків Укрзалізниці, підпорядкованих підприємств та залізниць і їх структурних підрозділів. Так звану «люстрацію» та притягнення винних до відповідальності проводити за результатами аудиту. 2. Терміново переглянути тендерні закупівлі, що виконуються монопольно структурами Укрзалізниці. 3. Повернутися до трьох-рівневої системи закупівель товарів та послуг. 4. Переглянути доцільність виконання робіт та послуг що виконуються через аутсорсинг та аутстаффинг з залученням сторонніх приватних організацій, бо це є не що інше як «відмивання» коштів. 5. Не допускати постійне зростання чисельності апаратів управлінь залізниць та Укрзалізниці, створення в них додаткових підрозділів (крім тих що безпосередньо відносяться до перевізного процесу) при постійному зниженні обсягів перевезень та різкому зниження чисельності працюючих залізничників. 6. Відмінити Постанову КМУ від 15.07.97. за №764 щодо затвердження переліку працівників, які працевлаштовуються за контрактом, такої категорії робітничої професії як провідник та начальник пасажирського поїзду. Як довів багаторічний досвід, це введення привело лише до вдосконалення корупційних схем, а разом з цим не дало поліпшення якості обслуговування пасажирів та привело до систематичних порушень законодавства про працю норм соціального захисту для однієї з самих масових професій на залізничному транспорті. 7. З метою збереження кадрового потенціалу локомотивних бригад та враховуючи 95 відсотковий знос тягового рухомого складу, наполягаємо на введенні для локомотивних бригад режиму роботи який встановлений європейськими нормами, що не передбачають роботу локомотивних бригад більш ніж 9 годин поспіль. На сьогодні, «потогінна система» роботи локомотивних бригад «на вимирання» по 12 годин, негативно впливає на безпеку руху поїздів, стан здоров’я локомотивних бригад, та нав’язується для отримання надприбутків власникам вантажних вагонів. 8. Відновити рух поїздів, які реально з’єднували Схід та Захід (Львів – Луганськ, Харків – Ужгород, Харків – Івано-Франківськ та їм подібні), як це було до часів правління Януковича та його команди. Ми завжди вважали та вважаємо що відміна таких поїздів була виключно політичною акцією. 9. Зберегти на території Украйни робочі місця для громадян України, а не «заробітчан» від «братніх» сусідських держав та вжити для цього необхідні організаційно-технічні заходи. На сьогодні з 302 пасажирських поїздів тільки 198 формування Укрзалізниці, а решта: Росія, Білорусь, Казахстан та інш. Таким чином на залізницях України іноземці заробляють гроші та підтримують бюджети своїх країн, а наші поїзні та локомотивні бригади не працюють на терені інших країн у рівній мірі (як кажуть: баланс не на нашу користь). 10. Вважаємо, що у тяжкий фінансовий стан треба відмовитися від надання спонсорської допомоги МВС, прокуратурі, судам, партіям, громадським та релігійним об’єднанням та рухам. Перевірити та відмінити спільні постанови Начальників залізниць та Дорпрофсожів щодо нецільового використання коштів. 11. Розглянути питання про доцільність існування «відомчої» транспортної прокуратури. 12. Ввести практику проведення консультацій з трудовими колективами структурних підрозділів залізниць при обговоренні кандидатів на посаду керівників цих підрозділів. 13. Враховуючи катастрофічну нестачу коштів в державі задля будівництва та ремонту автомагістралей, розглянути питання про обмеження перевезення масових вантажів автомобільним транспортам та провести технічно правові заходи для переведення цих перевезень на залізничний транспорт. 14. З метою залучення громадськості щодо вирішення питань боротьби з корупцією, підбору та розстановці кадрів, створити вертикальні структури (на громадських засадах) громадських рад за аналогією структур Народного контролю, як це було за радянських часів та регламентувати їх роботу. 15. Відновити принципи соціального діалогу на рівні Міністерства. Відсутність діалогу неминуче приводить до акцій протесту (у тому році ми проводили їх двічі). Як Ви розумієте, шановний Арсенію Петровичу, при особистій зустрічі я міг би Вам точніше довести бачення профспілки цих та інших проблем, які повинні бути вирішені для налагодження роботи залізничного транспорту, та навести достатньо вичерпні аргументи, але маючи досвід стосунків з Вашими колегами, ми вимушені констатувати, що в останнє я міг вирішувати питання, що стосуються галузі неодноразово лише з Ю.Тимошенко. Тому, у разі неможливості особистою зустрічі, враховуючи Вашу зайнятість, прошу Вас викласти свою думку щодо вирішення турбуючих усю галузь питань, перше з яких створення акціонерного товариства «Українська залізниця». Звертаємо Вашу увагу на те, що ми висвітили сьогодні (з великого загалу питань) тільки ті питання які не потребують додаткового фінансування, але їх вирішення неминуче приведе до стабілізації роботи залізничного транспорту, притоку інвестицій та зменшенню соціальної напруги у трудових колективах галузі. З глибокою повагою, голова профспілки С.Каріков